Що потрібно знати про безпечну вакцинацію проти COVID-19?

Станом на кінець березня 2021 року в Україні 198 465 людини вакцинувалося проти коронавірусної інфекції. Протягом першого місяця вакцинації у 689 людей з’явилися несприятливі події (або ж побічні дії) після імунізації проти COVID-19.

При цьому, в інформаційному просторі чимало суперечливої інформації та страху про вплив вакцини на безпеку людини. Чи є вакцина безпечною і чи можна нею взагалі вакцинуватися? А якщо так, то якою саме вакциною?

Днями ми зібралися у Clubhouse разом з медичними експертками — Тетяною Думенко, Катериною Булавіновою та експертками з комунікацій Наталею Ольберт-Сінько та Наталею Попович для того, щоб подискутувати про ситуацію із вакцинацією проти COVID-19 в Україні та у світі. Й розібратися що означає “безпечна вакцинація”, чому українці з насторогою ставляться до певних видів вакцин проти ковіду. А також з’ясувати, що ми можемо зробити, аби мотивувати рідних старшого віку отримати щеплення.

Ділимося відповідями на 5 важливих запитань, котрі обговорили під час нашої розмови.

Що таке безпечна вакцина? І хто в Україні регулює безпеку вакцини проти COVID-19?

Тетяна Думенко, к.м.н., директорка Be — it Health Care Consultancy:

Будь-який лікарський засіб і вакцини оцінюють за трьома критеріями — ефективність, безпека та якість. Безпека вакцини — це система умов, коли ні зовнішній, ні внутрішній чинники не можуть спричинити шкоду здоров’ю людини. Питання безпеки не з’являється з моменту введення вакцини людині. Його з’ясовують ще на етапі доклінічних досліджень. І тільки коли очікувана потенційна користь вакцини значно більша, ніж ймовірні несприятливі події після введення препарату, його досліджують на людях — проводять три фази клінічних досліджень.

Для дослідження ефективності будь-якої вакцини не достатньо просто її ввести людині. Потрібно тривалий час спостерігати, аби виявити випадки появи інфекції, проти якої виконувалось щеплення. Це — щонайменше пів року. Тому у клінічних дослідженнях, як правило, роблять проміжні звіти про ефективність та безпеку, для того, щоб оперативно отримувати дані про ці показники та мати змогу відповідно реагувати. У ситуації з пандемією COVID-19 ми не можемо чекати роками, втрачаючи життя людей.

Тому, коли є достатньо показників ефективності та безпеки у проміжних звітах, більшість країн надає дозвіл на екстрене медичне застосування вакцини. Та забезпечує ретельне спостереження за кожним випадком щеплення через систему фармаконагляду. Паралельно виробники вакцин продовжують досліджувати ефективність та безпеку вакцин у клінічних дослідженнях, накопичуючи нову інформацію. Якщо з’являються нові (невідомі) дані, виробники зобов’язані поінформувати країни, які застосовують ці вакцини.

В Україні відповідальним за фармаконагляд є Державний експертний центр. Експерти цієї установи отримують від виробників, лікарів, провізорів та пацієнтів дані щодо будь-яких несприятливих подій після вакцинації та аналізують їх. Аби вчасно розібратися у ситуації, встановити або спростувати причинно-наслідковий зв’язок, і надати рекомендації МОЗ та Держлікслужбі щодо подальшого використання вакцини.

Катерина Булавінова, лікарка-інфекціоністка, медична експертка дитячого фонду ЮНІСЕФ:

Дуже часто люди питають про безпеку, але я вважаю, що варто більше перейматися ефективністю вакцини. Достатнім показником безпеки вакцини проти ковіду є такі критерії:

• рекомендація вакцини ВООЗ;
• надання ліцензії на виготовлення вакцини від знаного виробника (як у індійської вакцини Covishield);
• її виготовлення на відомому заводі. Наприклад, індійську вакцину Covishield роблять на Serum Institute в Індії. А це — найбільший виробник вакцин для дітей у світі.

Від чого залежить довіра людей до вакцини? І що відбувається з імунізацією проти COVID-19 у Данії?

Наталя Попович, міжнародна експертка з комунікацій та громадська активістка, засновниця One Philosophy Group of Companies:

Питання безпеки вакцини не виникає найчастіше у суспільстві, де громадяни довіряють своєму уряду. Бо є впевненість: те, чим тобі держава запропонує провакцинуватися, буде ефективним і безпечним.

У Данії усе доволі просто. Це країна, яка цінує життя своїх громадян. З початку пандемії в країні було зареєстровано 236 тисяч випадків інфекції та 2 436 смертей від коронавірусу. Коли Данія зрозуміла у грудні, що кількість випадків зростає — понад 250 тисяч зареєстрованих випадків, з грудня 2020 року і до сьогодні триває жорсткий локдаун.

Вакцинація є добровільною та безкоштовною. Перші громадяни в Данії отримали щеплення 27 грудня 2020 року, і уряд планує зробити щеплення всім до кінця липня 2021 року. На даний момент Данія ввела щонайменше 1 082 909 доз вакцин проти COVID-19. Якщо припустити, що кожній людині потрібні 2 дози, цього достатньо, щоб зробити щеплення близько 9,3% населенню країни.

Які існують міфи про вакцинацію?

коментує Катерина Булавінова:

Міф 1: Я маю хронічні захворювання, тому мені небезпечно вакцинуватися

Правда: Усе, якраз, навпаки. Вакцину розробили для старших людей та тих, хто має велику кількість хронічних захворювань. Адже ці люди потребують найбільшого захисту. Цікаво, що питання про безпеку вакцини при хронічних захворюваннях виникає у більшості пацієнтів. І так відбувається тому, що в Україні відсутня культура вакцинації дорослих.

Міф 2: Я вже перехворів на ковід, і маю антитіла. Мені не потрібна вакцинація.

Правда: По-перше, існує велика кількість повторних інфікувань на COVID-19. По-друге, ковід — дуже небезпечне та неприємне захворювання. Адже ти не можеш лікувати пацієнта, а тільки супроводжуєш його.

Міф 3: Вірус мутує, і вакцина, яку розробили під певний штам, вже не діє під новий.

Правда: Наразі вакцина від COVID-19 захищає від усіх штамів, що циркулюють у світі.

Як переконати своїх старших рідних вакцинуватися?

Наталя Ольберт-Сінько, комунікаційна експертка, директорка агенції Be–it Health & Social Impact:

Потрібно залучати медиків до комунікації про те, що вакцинуватися проти ковіду — важливо. Адже медики — це ті люди, яким найбільше довіряють. Про це свідчать дослідження. Тому потрібно, щоби саме лікарі поширювали достовірну, чесну й доказову інформацію. Це мотивує людей вакцинуватися та довіряти безпеці та ефективності вакцини проти COVID-19.

Наталя Попович: важливо частіше нагадувати про цінність життя. Зокрема, і те, що ми переживаємо за життя старших, та хочемо, аби вони жили якомога довше. Також треба, щоб серед тих, хто вакцинується, було більше експолітиків, недержавних діячів, але шанованих людей старшого віку, котрі є авторитетами для більшості. Проблема сучасної комунікації щодо вакцинації у тому, що публічні люди, котрих залучили до кампанії з вакцинації в Україні, — не є авторитетами для населення.

Чи може вакцина проти COVID-19 бути небезпечною?

Катерина Булавінова:

Єдина небезпека — коли вакцинація організована неправильно. Наприклад, у лікувальних закладах немає наскрізного провітрювання та дистанції між охочими провакцинуватися. Тоді людина може заразитися прямо у черзі на щеплення проти COVID-19. Саме тому, важливо ставити питання не стільки про безпеку вакцини, а насамперед про створення безпечного середовища, де здійснюють вакцинацію.

При копіюванні тексту або його фрагменту посилання на Be — it Health & Social Impact обов’язкове.