Як COVID-19 вплинув на невідкладну та екстрену госпіталізацію?

СOVID-19 негативно вплинув на надання екстреної та невідкладної медичної допомоги для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями. А це — цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, хронічна хвороба нирок тощо.

Чому так відбувається та що це означає для української системи охорони здоров’я? Аналізуємо міжнародні й українські дані, аби зрозуміти краще. Та ділимося порадами з керівниками медичних закладів про те, як поліпшити ситуацію.

За результатами дослідження щодо госпіталізацій в чотири лікарні з єдиної медичної мережі Нью-Йорку (NYU Langone Health system), з 1 березня по 9 травня у 2018, 2019 та 2020 роках частота госпіталізацій значно знизилася у таких клінічних випадках:

  • септицемія (форма сепсису) — 25,3 випадків проти 51,1 на тиждень;
  • серцева недостатність — 9,0 проти 25,6;
  • інфаркт міокарда — 4,0 проти 16,3;
  • церебральний інфаркт — 7,0 проти 14,7;
  • захворювання жовчовивідних шляхів — 3,0 проти 11,7;
  • епілепсія — 3,7 проти 11,5;
  • шкірні інфекції — 2,7 проти 11,5;
  • порушення серцевого ритму — 2,3 проти 10,6;
  • апендицит — 2,7 проти 8,6;
  • хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) — 2,3 проти 8,6.

Вчені з 2 медичних центрів США — Медичного центру Стенфордського університету та Нью-Йорк-Пресвітеріанського/Медичного центру Вайла Корнелла (Нью-Йорк) також дослідили зв’язок пандемії COVID-19 із частотою виникнення 5 екстрених клінічних ситуацій (гострий інфаркт міокарду, ішемічний інсульт, нетравматичний субарахноїдальний крововилив, позаматкова вагітність та апендицит).

У дослідженні вони проаналізували щоденну кількість пацієнтів з кожним діагнозом за кодами Міжнародної статистичної класифікації захворювань та супутніх проблем зі здоров’ям, Міжнародного класифікатора хвороб МКХ-10 в періоди з 1 березня 2018 року та 22 травня 2020 року.

Це дослідження показало, що кількість пацієнтів, яких госпіталізували у гострих випадках, зменшилася:

  • інфаркт міокарду: Нью-Йорк — на 39%, Стенфорд — 26%;
  • ішемічний інсульт: Нью-Йорк — на 49%, Стенфорд — на 16%;
  • нетравматичний субарахноїдальний крововилив: Нью-Йорк — на 33%, Стенфорд — на 21%;
  • гострий апендицит: Нью-Йорк — на 42%, в Стенфорді різниці не виявили.

Виключення — позаматкова вагітність, кількість випадків якої на добу не змінилась протягом трьох років досліджень.

Що означають ці цифри?

Вчені пов’язують відмінності в результатах за різні роки з підвищеною захворюваністю на COVID-19 у Нью-Йорку.

Ця інформація спонукала нас дослідити ситуацію з госпіталізацією за екстреними випадками в Україні у доковідний період та протягом 2020 року, під час декількох хвиль пандемії.

Ми взяли дані річних звітів Центру медичної статистики МОЗ України за 2018, 2019, 2020 роки та порівняли кількість пацієнтів, яких госпіталізували до медичних закладів України при 7 видах гострих станів.

Як бачимо, під час більшості хвороб кількість госпіталізацій за 2020 рік зменшилася, в порівнянні з 2018 та 2019 роками:

  • гострий інфаркт міокарду: на 11,3% — до даних 2018 року та 9,5% — до 2019 року;
  • негеморагічний сударахноїдальний крововилив: на 12% — до даних 2018 року та 8,5% — до 2019 року;
  • ішемічний інсульт: менше на 3,4% — до даних 2018 року, але більше на 1,9% — до 2019 року;
  • інсульт, неуточнений як крововилив або ішемічний інсульт: на 12,6% — до даних 2018 року та 19% — до 2019 року;
  • проривна виразка шлунка та 12-палої кишки: на 8,1% — до даних 2018 року та 15,3% — до 2019 року;
  • гострий апендицит: на 8% до даних 2018 року та 10,5% — до 2019 року.

Водночас ми помітили, що кількість госпіталізацій з гострим холециститом у 2020 році зросла на 4,6% — у порівнянні з 2018 роком та на 7,6% — з 2019.

Тож ми припускаємо, що саме через пандемію частота госпіталізацій при певних гострих станах знизилася. Одна з можливих причин — люди не зверталися до лікарів, бо боялися інфікуватися ковідом. Це може бути небезпечно, бо не отримавши вчасної допомоги, хворі можуть навіть померти.

Зниження госпіталізацій при невідкладних станах — це нове явище для системи охорони здоров’я. Саме тому зараз важливо довести причинно-наслідковий зв’язок між пандемією та зниженням кількості госпіталізацій. Це завдання науковців та управлінців.

Для цього ми радимо управлінцям з охорони здоров’я:

  • систематично збирати перевірені дані про всі етапи надання допомоги та основні діагностично-лікувальні процеси (зокрема, і смертність);
  • впроваджувати в роботу лікарів первинної ланки онлайн-комунікації з пацієнтами, перш за все, — з груп ризику.

А людям, які мають неінфекційні захворювання, важливо ще пильніше дбати про свій стан. І вчасно звертатись по допомогу, аби уникнути тяжких ускладнень.

При копіюванні тексту або його фрагменту посилання на Be — it Health & Social Impact обов’язкове.

--

--

Про пандемію COVID-19, охорону здоров’я і якість життя. Ми говоримо тільки з експертами і практиками. Щоб ви могли знати більше.

Love podcasts or audiobooks? Learn on the go with our new app.

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store
One Health. Знай більше

One Health. Знай більше

Про пандемію COVID-19, охорону здоров’я і якість життя. Ми говоримо тільки з експертами і практиками. Щоб ви могли знати більше.